БЕРДЯНСЬКА ЦЕНТРАЛIЗОВАНА БIБЛIОТЕЧНА СИСТЕМА

Головна | Реєстрація | Вхід
Вівторок, 22.08.2017, 03:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наш опрос
Оцените сайт
Всього відповідей: 492
Друзья сайта
  • Президент України
  • Урядовий портал
  • Верховна Рада України
  • Запорізька обласна рада
  • Запорізька обласна державна адміністрація
  • Бердянська міська рада
  • ТV Бердянськ
  • Бердянские ведомости
  • Газета «Город»
  • Бердянск 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Центральна бібліотека

Бердянської міської централізованої

бібліотечної системи

Бердянської міської ради

 

 

Вип.8

Відомі постаті

рідного краю

 

 

 

Гільденштедт Антон-Йоган

(1745-1781)

(270 років від дня народження)

 

Біобібліографічний список

 

 

 

 

 

Бердянськ, 2014

 

 

 

 

 

Даний біобібліографічний список присвячений російському вченому, лікарю, природознавцю, економісту Антону-Йогану Гільденштедту, який склав описання Петровської фортеці і Бердянської коси і подав ідею про можливість влаштування порту біля Бердянської коси і є восьмим випуском бібліографічних посібників «Відомі постаті рідного краю». На жаль, не знайдено портрет Гільденштедта в фондах бібліотек Бердянської міської централізованої бібліотечної системи.

 

 

 

 

 

Біографічна довідка

 

Російський лікар, вчений, природознавець, мандрівник, економіст, академік Петербурзької АН , Антон-Йоган Гільденштедт народився 7 травня 1745 року в Ризі.

В 1763 році переїхав в Берлін, де навчався медицині. Пізніше переїхав до Франкфурта – на-Майні, де в 1767 році захистив дисертацію, був удостоєний ступеня доктора медицини. В 1768 р. за запрошенням Академії наук приїхав в Росію з Німеччини для участі в академічних змаганнях.

 Гільденштедт став учасником спеціальної Астраханської академічної експедиції, в якій він очолив другий загін. Ця експедиція вирушила за маршрутом : Москва  - Царицин – Астрахань – Кизляр – Сунжа - Осетія-Грузія-Азов-Чорне море, звідти – на Україну, через Київ і Батурин повернувся до Москви. По шляху до Астрахані докладно описав витоки Волги, Західної Двіни і Дніпра. З російської фортеці Кизляр зробив декілька екскурсій по Кавказу, описав ріки Куму і Манич. Перший обстежив  Кумо – Маничинську западину і Ставропольську височину. Виявив і описав «високий степ» Південно-Руського кристалічного підняття ( тепер Український щит).

Цілий рік (1774) Гільденштедт присвятив вивченню України. Його експедиція пройшла по Дніпру до м. Кременчук, побувала в Новій Сербії, Слобідській Україні, на Лівобережжі. У Батурині, володінні К.Розумовського, вчений зібрав дані про врожаї зернових, продуктивність скотарства, промисли, форми оплати праці. 

У результаті досліджень Слобідської та Лівобережної України, Кавказу і Прикаспію вперше дав загальну характеристику грунтів, рослинності і тваринного світу степового ландшафту; пояснив походження чорноземів. Виділив чорноземні та нечорноземні ( солончакові степи).

Вів щоденники та подорожні записки, в яких подав значні відомості про природу, економіку, торгівлю, побут населення Лівобережної і Слобідської України в 2-ій половині XVIII ст.

Опис подорожі Гільденштедта є цінним джерелом вивчення економіки, побуту і звичаїв України.

Під час подорожі Північним Приазов’єм чотири дні провів у Петровській фортеці і склав описання як самого населеного пункту, так і Бердянської коси, її природно-кліматичні характеристики і подав ідею про можливість влаштування порту біля Бердянської коси.

При поверненні до Санкт-Петербургу був нагороджений золотою медаллю і його була надана пенсія. Ще під час подорожі, 3 березня 1770 року Вільне Економічне товариство вибрало його своїм членом, а в 1780 році – президентом. 11 жовтня 1774 року був вибраний членом Берлінського товариства дослідників природи, 5 червня 1779 року – членом Ерфуртської Академії.

Головним заняттям при поверненні з експедиції для Гільденштедта стало упорядкування його записок. Самі, записи, в яких повідомлялось про наш край, видані вже після смерті А.Гільденштедта  (Дневник путешествия в Южную Россию академика С.-Петербургской Академии Наук Гильденштедта  в 1773-1774 гг. // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одеса, 1879.)

Помер А.-Й Гільденштедт 23 березня 1781 року в Санкт-Петербурзі, проживши всього неповних 36 років.

 

 

 

Література про життя і діяльність А.Й.Гільденштедта

 

Лыман И.И. Гильденштедт (Guldenstedt) / Антон Иоганн (род. 26 апреля ( 7 мая) 1745 года – умер 23 марта (3 апреля) 1781 года) – врач, естествоиспытатель, путешественник, академик Петербургской Академии наук / И.И.Лыман // Энциклопедия Бердянська: в 2-х т. – Мелитополь, 2013. – том 1. А-Л. – с.343

 

Кулинич І.М. Гільденштедт Антон Йоган  07.05 (26.04) 1745 – 03.04 (23.03) 1781) – учений природознавець / І.М.Кулинич // Енциклопедія історії України / редкол. В.А.Смолій (голова) та ін. – К., 2004. – т.2 –Г-Д. – с. 105

 

Гільденштедт (Гюльденштедт) Иоган Ант (1745-1781) // Большой  энциклопедический словарь: в 2-х т. / гл.ред. А.М.Прохоров. – М., 1991. – т. 1. – с. 303

 

Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д.І.Багалій. – Х.: Основа, 1990. – 256 с. – (Пам’ятки історичної думки України). – Із змісту: Академік Гільденштедт . – І.А. Гюльденштедт (1745-1781рр.) – с. 239

 

Галицький В.І. Географічні відкриття , дослідження і дослідники: Календар-довідник / В.І.Галицький, Н.Ф.Галицька. – Рад. школа, 1988. – 239 с. – Із змісту: Червень: 30.1768 [Другий загін академічної експедиції, очолюваної вітчизняним природознавцем і мандрівником А-Й. Гільденштедтом]. – с.99

 

Соколовская З.К. 400 биографий учених. О серии «Научно - биографическая література: 1959-1986: биобиблиографический справочник / З.К.Соколовская. – М.:Наука, 1988. – 510 с. – Из содержания: Гильденштедт Иоганн Антон (Антон Антонович, 1745-1781). – с.302

Гільденштедт (Гюльденштедт) Антон Йоган [ 26 IV

(7V) 1745, Рига. – 23 ІІІ (3 IV) 1781, Петербург] – російський учений-природознавець // Українська Радянська Енциклопедія: у 12-и т. – вид.2-ге. – К., 1979. – т.3 Гердан – Електрографія. – с.36

 

Очерки истории техники в России с древнейших времен до 60-х годов ХІХ века: Горное дело. Металлургия. Энергетика. Машиностроение. – М.:Наука,1978. – 385 с. – Из содержания: Техника в России с XVII в. до 60-х годов ХІХ в. – Работы поисковых экспедиций. -  с. 134

 

Гильденштедт Антон Иоганн [26.4(7.5)1745, Рига – 23.3(3.4) 1781, Петербург], русский врач, естествоиспытатель, путешественник // Большая советская энциклопедия: в 30-и т. – 3-е изд. – М., 1972. – т.6: Газліфт – Гоголево. – с. 521

 

Дзира Я.І. Гільденштедт Йоган Антон (1745-1781) – рос. Вчений - природознавець , акад. Петерб. АН (з 1771) / Я.І.Дзира // Радянська енциклопедія історії України: в 4-х т. – К., 1969. – том.1 Абазин – Державець. – с. 419-420

 

Гильденштедт, Иоганн Антон (1745-1781) // Советская  историческая энциклопедия: в 16-и т. – М., 1963. – т.4 Гаага-Двин. – с.442

 

 

 

 

Над списком працювали: В.В.Старохатня, Л.В.Кінаш

Відповідальний за випуск: І.В.Тюркеджи

Форма входа
Block content
Календарь
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Новые фотографии

Copyright MyCorp © 2017 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz